Один з ключових механізмів співпраці Європейського Союзу та України є програми європейського інструменту сусідства, серед яких для Закарпаття пріоритетними залишаються програми транскордонного співробітництва. Наразі Закарпаття входить до території трьох великих програм: «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» (загальний бюджет – 73,952 мільйонів євро), «Польща – Білорусь – Україна» (загальний бюджет – 165 мільйонів євро) та «Румунія – Україна» (загальний бюджет – 60 млн євро). Усі три програми діють в рамках Європейського Інструменту Сусідства 2014-2020.
За роки співпраці в рамках транскордонного співробітництва в області вдалося зробити велику кількість проектів саме завдяки діяльності цих програм. Так, зокрема за період роботи програми транскордонного співробітництва «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» у 2007 – 2013 роках, у регіоні було реалізовано понад 80 проектів на загальну суму близько 26 мільйонів євро.
А вже в цьому році було підписано низку грантових угод в рамках програми «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» 2014-2020, які дадуть можливість реалізувати цілий перелік важливих для області проектів.
Так, у серпні Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса та Міністерство закордонних справ і торгівлі Угорщини, як керівний Орган управління Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, підписали перший грантовий договір для впровадження великого інфраструктурного проекту «Зміцнення транскордонної безпеки спільними заходами спрямованими на запобігання паводків та затоплення внутрішніми водами у межиріччі річок Тиса і Тур (SAFETISZA)». Проект був відзначений у рамках 1-го конкурсу пропозицій. На його реалізацію Європейський Союз виділить 3,71 мільйони євро.
Проект впроваджуватиметься впродовж 36 місяців за партнерства угорської Верхнє-Тисайської Дирекції водного господарства, Виноградівського міжрайонного управління водного господарства, Виноградівської райдержадміністрації та ГО «ЕКОСФЕРА».
Він спрямований на розв’язанні двох ключових проблем у межиріччі річок Тиса-Тур – це захист від паводків та внутрішніх вод. Головними результатами проекту є реконструкція стратегічних водогосподарських інфраструктурних споруд, що становлять взаємний інтерес для України і Угорщини.
Основним інфраструктурним елементом проекту на українській території буде реконструкція 9,5 км лівобережної дамби річки Тиса на ділянці село Текове та на ділянці між селами Петрово і Чорнотисово Виноградівського району, а також будівництво локального протипаводкового центру в селі Петрово Виноградівського району.
Проект також підтримає адаптацію до кліматичних змін, враховуючи більш часті та інтенсивні паводки в регіоні. Нові технології покриття гребнів дамб будуть застосовані по обидва боки кордону, також будуть створені сучасні місцеві центри захисту від повеней. Також проект передбачає взаємозв’язок заходів із захисту від повеней та підвищення обізнаності населення щодо екологічних питань та освітніх заходів для молоді.
Як відзначила еколог ГО «ЕКОСФЕРА», кандидат біологічних наук, Оксана Станкевич-Волосянчук: «Наша роль у цьому проекті буде більше екоосвітньою. Ця ділянка відноситься до Баторської транскордонної польдерної системи. Ми будемо працювати з громадами і школами на Виноградівщині, з дітьми по освітнім програмам. Мова йде і про відходи, і про чисті береги, і про запобігання руйнування дамб тощо. Тобто як партнери будемо здійснювати освітній компонент програми, який дуже важливий». Зі слів еколога, в таких проектах обов’язково потрібно залучати населення, адже дуже часто стан дамб водоохоронних зон, прибережнозахисних смуг, а також русел залежить від самих людей, бо основне засмічення, затори тощо – це робота людей.
Далі у серпні спільний технічний секретаріат організував ПТС «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» 2014-2020 провів серію підписань контрактів для проектів транскордонного співробітництва, які вже почали впроваджуватися з 1 вересня цього року.
Так, у словацькому Кошице підписали проект «Віднови свою спільну історію та культурну спадщину» (944 589 євро), який має бути реалізований впродовж 36 місяців неурядовою організацією «Перлини готичного шляху» спільно з Греко-католицькою Мукачівською єпархією. В рамках проекту передбачені реконструкція та реставрація двох визначних пам’яток: вежі Святого Урбана в Кошицях та греко-католицького собору в Ужгороді.
Член церковно-архітектурної мистецької комісії Мукачівської греко-католицької єпархії, кандидат мистецтвознавства, доктор Михайло Приймич відзначив, що в рамках проекту передбачені реставраційні роботи в соборі. Так, заплановано розчисти пластикову поталь, яка наліплена на іконостас поверх золота ще в 1995 році. Вона почорніла і знищує сам рельєф іконостасу. Окрім того, передбачена розчистка живопису від забруднення, а також закріплення тиньку на склепінні кафедрального собору, він відстає і живопис може опадати. «Потрібно провести дуже серйозні роботи. І, можливо, якщо вистачить коштів, буде закріплення живопису. Маємо надію на співпрацю з львівською кафедрою реставрації, яка у з 2010 по 2013 роки працювала у святилищі собору. Принаймні вони поки що заявляють про свою готовність. Передбачається створення наглядової ради, в яку ввійдуть і спілка художників і охорона пам’яток і т.д, оскільки це пам’ятка державного значення», – пояснив мистецтвознавець.
В Ужгороді 29-го серпня було підписано одразу 5 грантових контрактів. Зокрема, БУВР Тиси та Міністерство закордонних справ і торгівлі Угорщини, як керівний Орган управління Програми транскордонного співробітництва «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» 2014-2020, підписали грантовий контракт для впровадження проекту «Спільні заходи із запобігання стихійним лихам у транскордонному басейні річки Уж (FloodUZH)». Бюджет 1,034196 євро. Проект впроваджуватиметься за партнерства словацького Кошицького водогосподарського управління, Ужгородського міжрайонного управління водного господарства, Управління міжнародного співробітництва та інновацій Ужгородської міської ради та ГО «ЕКОСФЕРА» впродовж 36 місяців.
Враховуючи, що в останні роки спостерігається чергування явищ тривалої посухи та зливових дощів, в рамках проекту заплановано виконати комплекс робіт із моделювання екстремальних та нормальних гідрологічних ситуацій у басейні Ужа. На основі моделювання планується розробити проект обводнення Ужа в межах міста Ужгород у засушливий період та комплексу заходів, спрямованих на забезпечення протипаводкового захисту в межах міста.
Проект забезпечить узгоджені дії країн спільного річкового басейну, що сприятиме покращенню управління паводковими ризиками відповідно до законодавства ЄС, та матиме на меті адаптацію до змін клімату, що сприятиме забезпеченню безпеки та соціально-економічного розвитку цільових територій.
Зі слів еколога Оксани Станкевич-Волосянчук, проект спрямований на оцінку територій, які підпадають під затоплення – зони підтоплення і ризику. Буде проводитися картування разом із словацькою стороною. Далі все це нанесуть на карту, і вже згідно цього матеріалу будуть розроблятися протипаводкові заходи. «В самому Ужгороді нарощуватимуть дамбу в районі «Падіюна», де можливі прориви при високій воді, оці загороджувальні бардюри будуть рухомими, вони будуть висуватися за потреби. Також в тому ж районі буде споруджена така плаваюча дамба, невелика гребля, яка, зокрема, буде затримувати трохи воду, аби повністю не мілів Уж. Ці роботи буде виконувати Ужгородський водгосп. Наш компонент як партнерів: оцінити, як усі ці заходи будуть впливати на флору і фауну Ужа. Ми будемо проводити наукові екологічні дослідження і давати свої рекомендації».
Водночас еколог відзначила важливість такої допомоги від ЄС, позаяк фактично вся протипаводкова система сьогодні фінансується з цих коштів. «Якби не було цих коштів, я не знаю, якою була б ситуація в області взагалі. Від держави фінансування – мізер, і фактично всю протипаводкову безпеку забезпечують такі проекти. Років п’ять тому, закінчилася реконструкція на Берегівській польдерній системі, канал Чоронда-Латориця, ми теж там були партнерами, там вже потрібно було нагально щось робити, бо існувала загроза для сіл. Так само і тут реконструкція буде відбуватися в тих місцях, де ситуація вже критична», – пояснила науковець.
Окрім того, в рамках програми транскордонного співробітництва HUSKROUA, на Закарпатті буде реалізовано низка великих інфраструктурних проектів, які будуть профінансовані з коштів ЄС. Зокрема, заплановано модернізацію дороги між Закарпатською областю і Пряшівським краєм Словаччини, будівництво полігону твердих побутових відходів і заводу з переробки сміття в с. Яноші Берегівського району, збереження лісів у прикордонній зоні зі Словаччиною, а також 25 малих проектів, за якими в Закарпаття буде залучено близько 9 млн євро.
Джерело інформації: Інтернет видання “Прозахід”